логин:    пароль: Регистрация
Вы здесь:
  
Языковой ответ С языковыми парадоксами столкнулся Михаил КОМАР - «Контракты» №10 Март 2006г.

Мода на политические компромиссы и русский как второй государственный язык может обернуться легализацией суржика. Соответствующий законопроект подан в Верховную Раду. Для наглядности авторы законопроекта сопроводили документ обновленным Хозяйственным кодексом. На «новоязе» кодекс выглядит так


Господарський кодекс України устанавлює відповідно з Конституцією України правові основанія хозяйственной діяльності (господарювання), яка базіруються на разнообразії суб’єктів господарювання разних хворм власності.

Господарський кодекс має обеспечіть хароше зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток який-небудь цього підприємництва і повишать ехвективность оцього общественного виробництва, його соответствіє до вимог нашої Конституції, утвердіть ото господарський порядок, щоб був.

Стаття перва. Предмет регулірованія

Цей Кодекс усе регулірує, що касається господарства.

Стаття друга. Учасники отношеній у сфері господарювання

Кожний, хто має господарство, должен оцей кодекс прочитать і робити усе, як тута написано.

Стаття третя. Господарська діяльність та хозяйственні отношенія

1. Господарська діяльність — це все, на чому можна заробити гроші.

2. Хто хоче робити задарма, то це тоже хозяйственні отношенія.

3. Хто робити не хоче, а гроші має, то і й того хозяйственні отношенія зачіпають.

4. Всюди, де появляються гроші, хозяйственні отношенія неізбежні.

Стаття четверта. А де ж ті отношенія заканчуются

1. Те, що лічне імущество, чи коли зарплату дають, чи добича якась, — то це в інших кодексах написано.

2. А що не написано, то читайте тута.

3. Даже якщо, щось параходом везти, то це тоже хозяйственні отношенія.

Стаття п’ята. Усе в цьому кодексі по Конституції, щоб не сумнівалися.

Стаття шоста. Хто хоче заробити, то й заробить. А може, й держава заробить. Головне, щоб усе законно було.

Стаття сьома. Якщо держава захоче якийсь ринок порегулювати, нема чого возмущаться, государство само знає, що йому регулювати. Воно не дурне і знає, хто з ним поділився.

Стаття восьма. Якщо думаєте, що держава не в курсі, що тут на ринку робиться, то помиляєтесь.

Стаття дев’ята. В держави є економіческа політика, вона знає, що кому треба. І все вона забезпечить.

Стаття десята. Держава працює по всіх направленіях і всьо буде харашо.

Стаття одинадцята. Держава робить не навмання, в неї є програма.

Стаття двінадцата. Почти шо все ліцензовано. Так що, хто не ліцензувався, держава не винувата.

Стаття тринадцята. Про державні замовлення. Хто до тих замовлень добереться, буде тому щастя і кароче грошей багато. Але пощастить не всім, хто в тії хозяйственні отношенія влізе.

Стаття чотирнадцята. А ще єсть квоти, так що більше, ніж тре, ніхто не продасть.

Стаття пітнадцята. В нас стільки всяких стандартов, і попробуй їх не додержуватись.

Стаття шістнадцята. Кому грошей не фатає, держава, може, й дасть, якщо її харашо попросить.

Стаття сімнадцята. От податков нікуди не дінешся — тре платити.

Стаття вісімнадцята. Монополія — це погано, но якщо дуже нада, то держава дозволить.

Стаття дев’ятнадцята. Контрольоров в держави фатає, її не обдуриш.

Стаття двадцата. Якщо хтось обідить підприємця, то держава йому поможе.

Стаття двадцять перва. Якщо держава не поможе, хай ті підприємці самі создають, які їм тре організації, і розказують, шо вони хочуть.

Вы здесь:
вверх