логин:    пароль: Регистрация
Вы здесь:
  
Юрпрактика - «Контракти» №44 Листопад 2007р.


Чотири збоку, ваших немає

Іноді мирову угоду використовують як законний спосіб зміни власника нерухомості. Цікаво те, що нерідко сам власник дізнається про це постфактум. Механізм передачі нерухомості виглядає так. Підприємство (А) подає до суду на власника будинку або земельної ділянки (Б), оспорюючи його право власності з будь-яких, нехай навіть і надуманих, причин. Доклавши певних зусиль, отримує необхідне рішення суду й формально стає власником нерухомості. Зрозуміло, справжній власник намагається обстояти свої права й оскаржує таке рішення суду.

Поки ж триває слухання справи в апеляційному суді, третя сторона, назвемо її В, що перебуває у змові з А, звертається до іншого суду з позовом про стягнення вигаданої заборгованості з А. У ході судового розгляду сторони вирішують укласти мирову угоду. Підприємство А в якості погашення заборгованості за цією угодою передає нерухомість, якою володіє на підставі судового рішення. Про те, що це рішення оскаржене у вищому суді, сторони умовчують.

Суд, який розглядає позов В до А, затверджує мирову угоду. «Більшу частину» справи зроблено. З отриманою на руки ухвалою суду представники В ідуть до БТІ й просять оформити нові правовстановлюючі документи на нерухомість, оскільки боржник нібито не хоче їх передавати. Для працівників БТІ ухвала суду про затвердження мирової угоди є достатньою підставою, і документи швидко оформляються. Після чого В як новий власник оперативно продає власність наступному підприємству. З погляду закону кінцевий покупець — сумлінний набувач, до якого складно висунути претензії. А колишньому власникові — підприємству Б — доведеться витратити не один рік, доводячи незаконність схеми і намагаючись обстояти своє право на втрачений актив.

Яйця у квадраті

Компанія «МТС» заявила про свою готовність піти на мирову з білоруським письменником Алесем Рязановим і художником Віктором Марковцем. Білоруси стверджували, що новий логотип російського телекомунікаційного гіганта — «яйцеквадрати» — є їхнім дітищем і створений ще 1992 року. Саме тоді, за словами Віктора Марковця, на виставці в Мінську було представлено шість картин із зображенням яєць у квадраті. Представники МТС, своєю чергою, заявляють, що готові надати дані про реєстрацію товарного знака й документи, які підтверджують право компанії на використання логотипа.

За даними МТС, розробником спірного зображення була брендингова агенція Wolff Olins. Компанія «Система-Телеком», до складу якої входить МТС, у 2006 році виділила на розробку бренда $4 млн.

Навіщо платити більше

Інша схема маніпуляцій з нерухомістю за допомогою мирової угоди набагато менше схожа на рейдерські прийоми й спрямована здебільшого на оптимізацію оподаткування. Річ у тому, що, укладаючи угоду купівлі-продажу нерухомості, сторонам доведеться понести відчутні витрати — сплатити держмито, внески до ПФ та інші обов’язкові платежі. Якщо ринкова вартість майна перевищує кілька мільйонів гривень, багато хто вважає доцільним уникнути цих платежів. Наприклад, передавши нерухомість за мировою угодою в ході судового процесу.

Приміром, підприємство А, що володіє нерухомістю вартістю близько 15 млн грн, отримало від підприємства Б кредит на таку саму суму. Вчасно кредит повернуто не було, і Б звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. Під час розгляду спору в суді сторони вирішили укласти мирову угоду. Мають право? Звісно. Підприємство А в рахунок боргу вирішило передати підприємству Б будинок за заниженою ціною. Теж усе законно. Мирову укладено й затверджено судом, документи передано, будинок має нового власника. Економія полягає в тому, що замість 300 тис. грн (1% держмита і 1% ПФ від суми угоди купівлі-продажу) сторони заплатили трохи більш ніж 25 тис. грн (максимальна сума держмита при поданні позову).

Телефон для двох

Укладення мирової угоди між американськими компаніями Cisco Systems Inc. та Apple Inc. дозволило підприємствам розв’язати довготривалий конфлікт навколо виведення на ринок мобільного телефону під маркою iPhone. У січні нинішнього року Cisco подала позов на Apple за використання цієї назви для свого нового продукту — мультимедійного мобільного телефону. Cisco володіє правами на згадану торгову марку з 2000-го, після придбання компанії Infogear — колишнього власника бренда.

Укладена між сторонами мирова угода передбачає, що обидві компанії можуть використовувати назву iPhone для своїх продуктів у всьому світі, а також те, що вони відмовляться від будь-яких позовів одна до одної з приводу цієї марки. Фінансові умови угоди не розголошуються. Крім того, Cisco й Apple оголосили про те, що «планують вивчити питання спільної роботи в галузі безпеки».

Мирні вікна

Два роки тому тільки мирова угода врятувала російську корпорацію «Белый Ветер» від великих штрафів і виплати компенсації корпорації Microsoft. У серпні 2004-го Чертанівський суд м. Москви визнав продавця-консультанта одного з магазинів торговельної мережі «Белый Ветер» винним у порушенні авторських прав корпорації. Під час однієї з перевірок магазину, де він працював, було виявлено щонайменше 10 неліцензійних копій Microsoft Windows XP Professional та Microsoft Office XP Professional. Ці копії були встановлені на комп’ютери й реалізовані продавцем-консультантом. Ще до винесення вироку представники торговельної мережі визнали факт порушення й виступили з пропозицією про підписання мирової угоди з корпорацією Microsoft, а також повідомили клієнтам і партнерам про неприйнятність такої практики для магазинів мережі «Белый Ветер».

За умовами підписаної мирової угоди в магазинах торговельної мережі «Белый Ветер» було проведено рекламну кампанію з просування ліцензійного програмного забезпечення. Протягом кількох місяців у вітринах було розміщено рекламні плакати, на сайті торговельної мережі — рекламну інформацію, на всіх продаваних комп’ютерах встановлено відповідні заставки. Також у торговельній мережі вжили організаційних заходів, спрямованих на запобігання використанню та поширенню неліцензійного програмного забезпечення. За словами юридичного консультанта корпорації Microsoft у РФ, саме те, що компанія відразу ж визнала факт порушення авторських прав і привселюдно заявила про заходи, вжиті для запобігання таким випадкам, відіграло вирішальну роль — цивільний позов з вимогою компенсації збитків компанія Microsoft подавати не стала.

Поспішати — кредитора смішити

Іноді при укладенні мирової угоди виграє не лише відповідач, а й позивач. Зазвичай у ході переговорів про укладення угоди позивач знижує суму позовних вимог, іноді навіть у кілька разів, а відповідач визнає борг і зобов’язується його погасити в установленому угодою порядку. Втім, трапляється, що відповідач, торгуючись з кредитором, бере на себе додаткові зобов’язання.

Кілька років тому одна українська компанія звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості зі свого контрагента. Оскільки частину первинної бухгалтерської документації було вкрадено, консультанти компанії порекомендували її власникам максимально завищити суму позовних вимог. Мовляв, якусь частину все одно в нас відсудять, тож отримаємо хоч щось. Яким же був їхній подив, коли після кількох засідань суду відповідач запропонував вирішити справу миром. У ході переговорів боржник визнав більшу частину претензій, відхрещуючись лише від деяких пунктів позовної заяви. Мирову було підписано, і боржник почав поступово перераховувати гроші.

Утім, ще більше здивувалися юрконсультанти позивача, коли первинну документацію було знайдено. Як виявилося, якби розгляд справи в суді продовжився, гарантовано підтвердити їм вдалося б не більш ніж 50% суми позову, решта 50% були більш ніж спірними. Відповідач же у мировій угоді визнав більш ніж три чверті боргу.

Під час підготовки матеріалів використано сайти news.tut.by, itc.ua, newalgorithm.com, intellect-law.ru, microsoft.com, www.delovaya.com.

Вы здесь:
вверх